Arrow
Arrow
Shadow
Slider

Поради батькам

Медична сестра радить

  • Якщо у дитини лихоманка

    Лихоманка супроводжує більшість гострих респіраторних вірусних захворювань (ГРВЗ). У хворого підвищується температура тіла через неспецифічну захисно-пристосувальну реакцію організму. Лихоманка активує процеси обміну, функції нервової, ендокринної, імунної систем (підвищується вироблення антитіл, інтерферону, стимулюється фагоцитарна активність нейтрофілів), підвищується антитоксична функція печінки, збільшується нирковий кровообіг. Більшість патогенних вірусів втрачає свої вірулентні властивості при температурі 39°С.

    Виявивши у дитини підвищення температури тіла, потрібно вирішити, чи слід понижувати температуру і, якщо слід, в який спосіб.

    1. Понижувати температуру тіла необхідно у таких випадках:

    • несприятливий анамнез (наявність перинатальної енцефалопатії, судом, вродженої вади серця);
    • підвищення температури тіла більше 38,5°С.

    2. При температурі тіла більше 38,5°С потрібно:

    • забезпечити дитині постільний режим;
    • поїти її часто, малими порціями (компот, підсолоджений чай, відвар шипшини тощо) для забезпечення підвищеної тепловіддачі за рахунок рясного потовиділення;
    • годувати залежно від апетиту (не можна примушувати дитину їсти), переважно вуглеводною їжею; вживання свіжого молока необхідно обмежити через можливу лактозну недостатність на піку лихоманки.

    3. Найбезпечнішими жарознижувальними засобами для дітей є парацетамол, його разова доза 10-15 мг/кг, добова - 60 мг/кг.

    4. Недопустиме курсове застосування жарознижувальних засобів, оскільки може затримувати визначення необхідності заміни антибіотика. Одним з об'єктивних критеріїв ефективності ліків є зниження температури тіла.

    5. При «рожевій» лихоманці (шкіра рожева, волога, гаряча на дотик, при цьому відбувається активна віддача тепла через шкіру і менша небезпека перегрівання організму) для посилення тепловіддачі дитину необхідно роздягнути і обтерти водою кімнатної температури. Не можна обтирати дитину спиртом чи крижаною водою, оскільки внаслідок різкого пониження температури тіла відбувається спазм судин і зменшення тепловіддачі.

    6. Якщо відсутні ознаки токсикозу (озноб, міалгія, блідість шкіри тощо), лихоманка у межах 38-38,5°С не потребує медикаментозної жарознижувальної терапії.

    7. Якщо у дитини під час лихоманки (незалежно від ступеня її прояву) погіршується самопочуття, з'являються ознаки токсикозу, жарознижувальну терапію необхідно призначити негайно. Також необхідно комбінувати прийом жарознижувальних лікарських засобів із препаратами, що розширюють судини (папаверин, дібазол, папазол).

    8. Важливо оцінювати всі клінічні симптоми, аналізувати процес перенесення лихоманки (чи змінюється при цьому поведінка дитини, активність, апетит тощо). Усі особливості бажано фіксувати у медичній картці дитини, щоб із часом якомога швидше зорієнтуватися у доцільності і методах надання їй першої долікарської допомоги.

  • Дитячий травматизм

    Травма — це тілесне ушкодження внаслідок дії зовнішніх чинників. Найпоширенішими видами травматизму серед дітей до семи років є побутовий травматизм. Ось декілька корисних порад:

    • Постійно турбуйтеся про безпеку дитини вдома;
    • Систематично виховуйте в дитині обачливість і обережність;
    • Поясніть, що особливо обережним слід бути з вогнем і під час використання елек­тричних приладів;
    • Застерігайте дитину від пустощів на балконах і драбинах, аби уникнути забиття та падіння з висоти;
    • Не відчиняйте вікна навстіж у приміщенні, де перебуває дитина;
    • Не допускайте дитину до газової або електричної плити під час приготування їжі, аби уберегти її від термічних опіків;
    • Зберігайте в недоступних для дитини місцях,шкідливі речовини, щоб запобігти отруєнням, опікам стравоходу та органів дихання дитини;
    • Не залишайте в доступному для дітей місці голки, цвяхи, леза бритв та інші гострі предмети, щоб дитина не завдала собі шкоди;
    • Облаштуйте власне помешкання та ігрову зону так, аби максимально уберегти дитину від падіння та забиття;
    • Позбавтеся несправних електроприладів та ізолюйте проводи та розетки;
    • Поясніть дитині, що вставляти в розетки шпильки, цвяхи, ножиці тощо небезпечно для життя.

  • Виклик швидкої допомоги

    Швидка медична допомога — це спеціалізована медико-санітарна служба, завданням якої є надання першої лікарської допомоги при станах, загрозливих для життя, потерпілим від нещасливих випадків (поранення, переломи, опіки, отруєння, ураження електричним струмом тощо) або хворим при раптових захворюваннях, а також транспортування потерпілих або хворих до лікарень.

    Для того, щоб викликати швидку медичну допомогу, телефонуйте 103 або 112.

    Аби виклик швидкої був максимально ефективним, слід чітко і зрозуміло повідомити диспетчеру таку інформацію:

    • Адреса. Вулиця, номер будинку. Точна адреса з орієнтирами, як можна проїхати. Якщо існує імовірність, що водій не зможе самостійно знайти проїзд, необхідно уточнити, хто і де буде зустрічати машину швидкої;
    • Кількість потерпілих/хворих. Зверніть увагу, один потерпілий — одна бригада швидкої. Тому необхідно обов'язково вказати кількість людей, що потребують швидкої медичної допомоги;
    • Стать потерпілого/хворого;
    • Вік потерпілого/хворого. Оскільки існує низка обмежень щодо медикаментів, які можна застосовувати дітям до 1, 3, 7 років, слід обов'язково повідомити вік людини, для якої викликають машину швидкої;
    • Що саме сталося. Необхідно коротко охарактеризувати ситуацію та стан потерпілого/хворого;
    • Хто викликав швидку. Слід чітко назвати прізвище, ім'я та по батькові;

    Номер телефону того, хто викликав бригаду швидкої. Слід бути готовим надати як стаціонарний номер, так і номер мобільного телефону, якщо такий є. Оскільки водію швидкої може знадобитися ваша допомога у пошуку будинку.

    Зверніть увагу!
    Слухавку можна класти тільки тоді, коли її поклав диспетчер і розмову завершено. У всіх інших випадках слід лишатися на лінії, поки не отримаєте підтвердження вашого виклику.

  • Як підготувати дитину до відвідування дитячого садка?

    Щоб полегшити звикання дитини до умов дошкільного навчального закладу, батьки мають підготувати її і фізично, і морально, і соціально. Запорукою успішної адаптації дитини до умов дошкільного навчального закладу є єдність зусиль і вимог до дитини з боку родини та працівників закладу.

    Ось декілька корисних порад:

    • Познайомте дитину з майбутнім вихователем, проведіть екскурсію до групи та ігрового майданчику, налаштовуючи дитину на те, що перебування в дитячому колективі та в дошкільному навчальному закладі — це приємна, радісна й очікувана подія;
    • Організуйте життя дитини в родині відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному навчальному закладі;
    • Навчіть дитину їсти без сторонньої допомоги;
    • Навчайте дитину вдома необхідним правилам самообслуговування та сформуйте основні санітарно-гігієнічні навички — дотримання чистоти тіла, культури їжі, підтримання порядку в навколишньому середовищі;
    • Поінформуйте медичних працівників і вихователів дошкільного навчального закладу про захоплення дитини, звичний руховий режим, особливості харчування, можливі алергійні реакції тощо.

    Пам'ятайте, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад лише здоровою. Щоранку оглядайте зів, шкіру та волосся дитини, розпитуйте про самопочуття.

    Не залишайте дитину в дошкільному навчальному закладі примусово, навіть якщо час звикання виявився довшим за очікуваний. У кожної дитини адаптація до умов дошкільного навчального закладу проходить індивідуально.

  • Як контролюється безпечність харчування в навчальному закладі?

    Основними заходами з попередження виникнення гострих кишкових інфекцій у дошкільному закладі є дотримання санітарних правил персоналом, зокрема дотримання всіх гігієнічних правил при приготуванні та роздачі їжі дітям.

    В нашому закладі до роботи допускаються лише працівники, які пройшли медичний огляд і мають відповідним чином оформлені особові медичні книжки та відмітку про допуск до роботи у них.

    Медична сестра суворо контролює продовольчу сировину, яка надходить до закладу, її якість, санітарний стан, терміни реалізації, наявність супровідних документів, умови зберігання та транспортування. При встановленні неякісності будь-якого продукту складається відповідний акт, а продукт повертається постачальнику.

    Видача готових страв здійснюється одразу після закінчення їх приготування та бракеражу готової продукції, а також відбору добових проб, які зберігаються добу.

    Медична сестра контролює дотримання санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці, зокрема дотримання технології приготування страв, санітарного стану харчоблока, дотримання особистої гігієни персоналом, відсутності у працівників ознак захворювань.

  • Як здійснювати профілактику захворювань дихальної системи?

    • Для запобігання захворюванням дихальної системи дитини необхідно підвищувати опірність її організму інфекціям, систематичним загартовуванням з раннього віку;
    • Для зміцнення здоров'я важливі прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди, а також регулярне проведення водних процедур;
    • Основними профілактичними та протиепідемічними заходами є проведення щеплень, своєчасне обмеження кон­тактів дитини з хворими в разі виявлення інфекцій;
    • Важливу роль відіграє гігієна приміщення, в якому перебуває дитина. Оптимального стану повітря в приміщенні досягають провітрюванням, обігрівом холодного повітря, зволоженням у випадку надлишкової його сухості;
    • Дитині в жодному разі не можна перебувати в задимленому приміщенні або поруч з людьми, які курять;
    • Сприятливо впливають на кровообіг, теплообмін та вентиляцію легенів фізичні вправи. Систематичні тренування — дієвий спосіб захисту від хвороб;
    • Профілактика загострень хронічних запальних захворювань бронхів і легенів передбачає систематичні заняття дихальною гімнастикою;

    Украй необхідно додержуватися раціонального харчування. Раціон дитини має містити достатню кількість білків та вітамінів А, Д, групи В і особливо вітаміну С, дефіцит якого найгостріше відчувається навесні. У разі виявлення алергічних реакцій у дитини слід уникати контакту з алергенами.

  • Здорові зубки

    Кожна людина хоче, щоб її усмішка була гарною. Про це потрібно піклуватися вже в юному віці. Якщо нехтувати елементарними правилами гігієни рота, це може призвести до різних захворювань зубів (запах з рота, пожовтіння зубів, карієс тощо). Тому радимо тобі прислухатися до наших порад.

    Найважливіше в процесі чищення зубів – правильно обрана щітка. Щітка має бути відповідного розміру. Краще користуватися щітками із синтетичною щетиною, її легко чистити, між щетинками не збирається так багато бактерій, як у натуральної. Змінювати щітки слід через кожні 2-3 місяці.

    Дуже шкідливо чистити зуби в поперечному напрямку, це ушкоджує ясна. Це слід робити у напрямку згори вниз (щоб не поранити ясна і не оголити шийку зуба), намагаючись почистити всі доступні поверхні. Зуби потрібно чистити ретельно і довго. Це єдиний спосіб видалити зубний камінь, утворення якого відбувається постійно.

  • Як правильно вмиватися

    Вода - найкращий засіб для догляду за шкірою обличчя. Під час умивання клітини рогового шару шкіри набухають і відриваються разом з осілим на них пилом, брудом і жиром. Масування обличчя під час умивання збільшує очищувальну дію води. У той же час посилюється кровообіг, підвищується обмін речовин, поліпшується живлення шкіри.

    Не можна вмиватися дуже холодною і дуже гарячою водою. Від холодної води шкіра робиться сухою, починає лущитися. Гаряча вода викликає розширення кровоносних судин. Через це шкіра гірше переносить холод.

    При нормальній шкірі слід умиватися два рази на день - уранці і ввечері.

  • Ранкова гімнастика

    Мета ранкової гімнастики – повне пробудження організму від сну, перехід до робочого стану, підтримка гарної фізичної форми. Ранкова гімнастика допомагає стати красивим і здоровим, тому нею не слід нехтувати.

    У ранкову гімнастику включають вправи трьох видів: на розвиток гнучкості, на зміцнення м’язів, на поліпшення дихання і на розвиток реакції.

    Час виконання цих вправ розподіляється в такий спосіб: 3-5 хвилин - вправи на гнучкість, 2-3 хвилини - стрибки через скакалку (вправи для розвитку дихання і реакції), 5-7 хвилин - силові вправи, 3-5 хвилин - вправи на гнучкість. Якщо м’язи втомились, потрібно більше часу приділити вправам на розвиток гнучкості і менше - на розвиток сили.

    Тривалість виконання вправ, як і вибір того чи іншого її виду, залежить від фізичного розвитку тіла і його гнучкості.