В наш глобалізований час вміння вести комунікацію в полікультурному середовищі важко переоцінити. Володіння іноземними мовами є обов’язковою умовою успішної сучасної людини.
Стратегія вивчення іноземної мови базується на комунікативному методі, що забезпечує практичність оволодіння мовою, формування комунікативної компетентності у дітей. КОМУНІКАТИВНА СПРЯМОВАНІСТЬ – обов’язкова ключова вимога вивчення іноземної мови. Відтак «мовлення» є і кінцевим результатом і власне процесом навчання.
ІНОЗЕМНУ МОВУ СЛІД НЕ ВИКЛАДАТИ, А ПРОГРАВАТИ, ПРОЖИВАТИ РАЗОМ ІЗ ДІТЬМИ. Виходячи з особливостей віку наших учнів, ми усвідомлюємо, що лише гра, творчість та позитивні емоції забезпечать і мотивацію до іншомовного навчання, і його ефективність.
Задача сучасного вчителя допомогти дітям навчитися ГОВОРИТИ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ. Це має стати компетентністю дитини, яку він буде далі розвивати. Освітній процес налаштований на позиції педагогіки співробітництва, відкритості до особистості дитини.
Оновлені програми початкової школи і англійської мови зокрема декларують пріоритетність використання компетентнісного підходу, а відтак практичної спрямованості освітнього процесу.
Які вони, наші учні?
Сучасні діти… Яким є їхній портрет? Загалом – це жителі планети XXI сторіччя, їм жити у глобалізованому світі, вони народилися в інформаційну епоху, вони з майбутнього, це покоління Z. Вони нічого не будуть робити за-для годиться, вони завжди питають «навіщо».
Для того, щоб навчатися, їм не досить установки «так треба», їх потрібно вмотивовувати, їм має це бути цікаво і зрозуміло, як це можна застосувати у житті. Їхнє життя швидке, насичене. Вони мислять конкретними образами. Їм необхідно вміти працювати в команді, мислити критично. Їхня реальність потребує таких життєвих компетентностей як мобільність, полікультурність, вмотивованість, комунікативність, високий не лише академічний, але й соціальний і емоційний інтелекти.
Як формується мовленнева компетентність в початковій школі?
Мовленнєва компетентність формується через практичне застосування учнями знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих комунікативних ситуаціях близької дітям молодшого шкільного віку тематики.
Підвищенню ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу сприяють:
- практична спрямованість навчальної діяльності;
- зміна підходу вчителя до підготовки і проведення уроку;
- розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, що мають на меті практичну спрямованість навчання;
- навчальні проекти, колективні творчі справи;
- активізація всіх каналів сприйняття інформації і кінестетичного зокрема: інтерактивні методи навчання, навчання в русі;
- парна і командна робота, робота в малих групах;
- тісний зв'язок урочної і позаурочної частин.
Важливою складовою розвиненої мовленнєвої компетентності є креативність дитини, саме тому жоден наш урок не проходить без олівців, ножиць, клею або танців, пісень, інсценування тощо.
Що передбачає комунікативний метод навчання?
Вчитель іноземної мови формує мовленнєву компетентність через розвиток чотирьох видів мовленнєвої діяльності: читання, письмо, слухання і говоріння. Однак навчитися спілкуватися іноземною мовою можна лише безпосередньо спілкуючись нею.
Комунікативний метод дає ефект сформованої іншомовної мовленнєвої компетентності: мова розглядається як засіб спілкування, тому і вивчається лише шляхом безпосереднього спілкування. Засвоєння лексичних і граматичних структур відбувається побіжно, мінімум зосереджуючись на теорії будови цих структур. Найбільше уваги за цим методом приділяється говорінню і аудіюванню, відтак основна частина уроку присвячена спілкуванню. Викладач, хоч і україномовний, якнайменше говорить рідною мовою і якомога більше англійською. Тобто основною метою цієї методики є: занурити учня в англомовне середовище, навчити спілкуватися англійською мовою.
Мова вивчається через особисту участь кожного, здебільшого у діалогових, парних формах роботи. Відтак вивчення мови не є статичним, а є динамічним, діяльнісним, інтерактивним. Для цього вчитель моделює комунікативні ситуації з теми, що вивчається, мотивуючи дітей до живого спілкування ігровими засобами. Дітям комфортно ще й тому, що цей метод передбачає мінімум дистанції між вчителем і учнями, форма навчання є неформальною.
Яким має бути сучасний ефективний урок іноземної мови?
Хороший урок англійською має бути мультисенсорним і кінестетичним. Навчаючи дітей до 10 років особливо важливо використовувати всі канали сприйняття: візуальний, аудіальний, кінестетичний – бачу, чую, рухаюсь і, звичайно, говорю!
Візуально-аудіальний підхід (listen, look, say) + кінестетично-сенсорний підхід (move, touch, show) – ось формула сучасного уроку з іноземної мови.
Для того, щоб іншомовний матеріал закріпився в довготривалій пам’яті дитини, а також для того, щоб він виступав не лише як традиційні знання і навички, а став життєвою компетентністю – в мозку дитини мають виникнути нові нейронні зв’язки. Цього можна досягнути, якщо вчити іноземну мову, так би мовити, всім тілом, а також узгоджувати роботу обох півкуль мозку.
Прикладом є сучасний підхід до навчання читанню, що є комбінацією двох методів: метод фоніксів (ліва півкуля мозку відповідає за звуки, мовлення) і метод читання цілими словами (права півкуля мозку відповідає за картинки, фотографічну пам’ять).
Ключовою умовою ефективності уроку іноземної мови є максимальне або повне ведення уроку мовою, що вивчається.
Ключовою умовою ефективності уроку іноземної мови є іншомовне середовище, що передбачає максимальне або повне ведення уроку іноземною мовою.
Чи не є складним для дітей ведення уроку англійською мовою?
Створення мовного середовища основна умова ефективного вивчення іноземної мови, адже передбачає повне включення в роботу учнів, їхнє постійне зосередження. Увага зберігається шляхом використання здебільшого ігрових форм роботи, максимальна візуалізація мовленнєвого матеріалу, комбінування вербальних і невербальних засобів: яскравий дидактичний матеріал, емоційно забарвленні пояснення вчителя, активна жестикуляція тощо.
Діти сприймають навчання як гру, орієнтуються в розумінні вчителя на загальний контекст. Рідна мова використовується на уроках виключно у складних навчальних ситуаціях, для перекладу абстрактної лексики, нової граматичної теми.
Як означає комунікативний метод читання?
Навчання читанню не є окремим етапом у вивченні англійської мови, а лише засобом для оволодіння говорінням.
Ми комбінуємо метод фоніксів (простіше кажучи - звуки) і метод читання цілих слів (спираючись на фотографічну пам’ять). До речі, для скептиків, що переживають «Як можна не починати з алфавіту?» - рідну мову ми також вчимо не через букви, а лише через звуки!
Всі ми знаємо, що в англійській мові букви вимовляються і читаються в словах інакше, ніж називаються в алфавіті. Тому дітям, що починають навчатися читати, важливо, як це звучить, а не яку має назву. Беручи до уваги, що оновлена програма передбачає спочатку усний курс, ми освоюємо спочатку фонікси в поєднанні з картинками, жестами і рухами, потім вивчені фонікси поєднуємо в елементарні слова. Поруч із цим освоюється низка лексичних структур з особистісної сфери спілкування, візуально запам’ятовують як вони виглядають на письмі.
В ході усного курсу діти також засвоюються велику кількість слів за флеш картками, вчаться розпізнавати їхнє написання. Отже, слова і фрази засвоюються спочатку в усному мовленні, а вже потім ми їх читаємо – ВІД КОМУНІКАЦІЇ ДО ЧИТАННЯ.
Що означає інтерактивність на уроках англійської?
Пасивність знань іноземної мови у багатьох із нас здебільшого спричинена методом викладання її, коли участь учня була саме пасивне сприйняття. І навпаки: активна позиція учня під час вивчення іноземної призводить до формування в нього активного мовленнєвого багажу.
Відтак зменшення ролі вчителя на уроці, фронтальних видів роботи і збільшення форм роботи, розрахованих на максимальну участь кожного, пар, малих груп тощо. Виключно вчитель говорить (пояснює тему наприклад) 5% часу уроку, ще 10% діти говорять разом з учителем, рухаючись і граючи, (освоєння поданого матеріалу), а потім 85% відпрацьовують слова і структури в парній роботі або малими групами (один або декілька учнів часто виступають в ролі ведучого).
Важливо зазначити, що на кожному уроці мають місце 1-3 рази (залежить від віку і типу уроку) веселі танці, пісеньки у супроводі відеоматеріалу на інтерактивній дошці, рухливі ігри на килимку тощо.